|
|
Блог > Коментарі до замітки
Українські символи-оберігиВ Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, віночок, червона калина, мальви, чорнобривці, верба тощо. Це ми знаємо з дитинства. А ось ще дещо цікаве, принаймні, для мене. Пригостили коробкою житомирських цукерок, в середині коробки була така картинка: На звороті картини - інформація про традиційні символи-обереги, здавна шановані в Україні. Ці символи-обереги зображали на картинах як на мальованих, так і на вишиваних. На жаль, фото не дуже виразне вийшло. Тож, більш детально: Млин - підведення підсумків, родючість. Соняшник - подяка, вірність та стійкість духу. Мальви - любов до рідної землі та свого народу. Підкова - щастя та удача. Хліб - благополуччя, достаток, гостинність, людське життя. Глечик - повна чаша в оселі. Півень - охорона будинку від зла, торжество добра. Колесо - безперервне оновлення життя. Мішок - багатство і достаток. Мітла (до гори) - до грошей. Кукурудза - продовження роду, згуртованість сім'ї. Птах - чесність, єднання земного і небесного, пам'ять про пращурів. Перець - чоловіче здоров'я. Будинок, хата - єдність та міцність родини. Гарбуз - родючість. Метелик - безсмертя душі. четвер, 14.01.2010, swallow
TrackBack
Коментарі
melle
2010/01/17 14:12:34
І цукерки смачні, і написано цікаво. А жіночка у намітці змальована з Анжеліни Джолі! (так і думаєш про розумові вподобання чоловіків-художників та чоловіків-замовників ;0))
2010/01/17 18:25:30
Традиційна українка - темноволоса, очі великі і карі. Чим не Анжеліна Джолі? :-) Ну а про губи традиційної української красуні нічого не зустрічала. :-)
2010/02/02 19:39:25
Ніколи не чув, що перець - то чоловіче здоров’я. Вперше зустрів на цьому сайті.
2010/02/04 15:05:20
to Олег:
А мене це не здивувало. Така асоціація у мене років з 9. Поясню чому. У моєї однокласниці Тані, коли ми навчались у третьому класі, з'явився братик. Прийшла вона до школи така вся щаслива-щаслива і чомусь дуже поважна. Розказала нам про таку подію. Ми поздоровили -ну, не кожного ж дня братики з'являються. Питаємо її, як назвали. Таня зашарілася, полізла у портфель, витягла папірець, прочитала - Артем. Насмішила нас: " Як можна ім'я братика забути?" Щоб якось реабілітувались, почала нам малюка описувати: "Рученята-ніжки-очі, такий гарний!!! І перчик маленький." "Який перчик?" - питаємо. Вона, ніяковіючи, пояснює, що мова йде про статеві органи хлопчика. "А чому - перчик?" - "Так мама казала". Чомусь-таки так казала її мама.... |
|
||||