Моя вишивка, бісерні роботи, килимоткацтво тощо. Українська традиційна вишивка. Цікаве про вишивку та інше.

Українські народні звичаї та обряди

четвер, 28.01.2010

Знайшла у різних джерелах ще трохи інформації про українські віночки, часом трохи суперечливої.

 Наші предки вважали, що віночки наділені магічною силою і можуть впливати на майбутнє та керувати теперішнім, того хто його носить.

 В Україні, за деякими джерелами, існувало 77 видів вінків. Існували "вікові" віночки, що плелися відповідно до віку дитини, ритуальні, звичаєві, магічні вінки.

Про деякі з них спробую розповісти.

 "Вікові" віночки.
Як я вже писала, носити віночок дівчатка починали з трьох років. І перший для трирічної дівчинки плела мама. Це був певний обряд - мама намочувала віночок у вранішніх росах, як зходило сонечко. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

 У чотири рочки плівся  інший віночок.  Усі кінчики  пелюсток  були  вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

 А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того вплітали й волошку.

 Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати-яблуне, дядино моя"... та прохав у неї здоров'я і долі дитини. У центрі було гроно калини - символ краси дівочої, далі квітки незабудки ("Я  прийшла  до  тебе,  роде  мій!   Не   забудь  мене");   барвінку,  любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник.

 Мак і волошки в українському віночку з'являються лише в XVI - XVII століттях. То були часи боротьби українського народу за незалежність. Кожна родина когось втрачала у тій борні і розцвіла пролита кров маковою квіткою в українському вінку... Волошка ж слугувала символом прозріння. ("Де волошка росте, там верба гине").

 Вінок кохання.

 Цей віночок виплітали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
Основу такого вінка складають ромашки - символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом - квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю - символ гнучкості та розуму.

Весільний вінок.

Весільним є звичай , віночок одягати віночок з барвінку, зроблений на дівич-вечорі, молодій на голову. Після весілля свекруха знімає вельон в молодої разом з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним).

За іншим джерелом для весільного вінка використовувались лише такі квіти: розмарин, барвінок, самшит, калина, рута, лавр, виноградна лоза. Весільні вінки ніколи не викидались. Їх зашивали  у подушку нареченій, доїли через нього молоко у хворої корови, щоб та одужала. Щоб корова отелилась, примушували її ступати через весільний вінок.

Наші предки знали, що саме "головою" вони розуміють оточуючий світ і впливають на нього. Тож за допомогою віночків намагались захистити себе від зглазу та інших злих чар.

 Частково інформація з сайту http://duda.org.ua/ , фото -  http://pyrohiv.at.ua/.

субота, 16.01.2010

Заплету віночок

купальська пісня

Заплету віночок, заплету шовковий
на щастя, на долю, на чорнії брови.	(2)

Та й пущу віночок на биструю воду
на щастя, на долю, на милого вроду.	(2)

Ой полинь, віночку, прудко за водою
на щастя, на долю милого зі мною.	(2)

Продовжуючи тему про символіку вирішила написати про віночок. Віночок - не просто прикраса, а ще й оберіг - оберіг від злих сил.

Український віночок раніше був, мабуть, в кожній сільській хаті. Його вішали на стінах, на килими, або ставили на стіл. 
Було багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Хочеться думати, що десь вони збереглись й дотепер.

Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю.

Ще існував звичай на весіллі: віночок одягали молодій на голову, а потім вона зберігала його все своє життя.

Віночок  мав бути увесь прикрашений квіточками й стрічками. Квіточок має бути на віночку 12-13, а стрічки - різних кольорів.

Носити віночок починали дівчатка з трьох років. Перші віночки їм плела мама. І для кожного віку був свій набір квіточок.

Віночок плели із 12 живих квітів, кожна з яких була і оберегом, і лікарем:

  • безсмертник - символ здоров'я,
  • деревій - нескореності,
  • барвінок - життя й безсмертя людської душі,
  • цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості,
  • калина - символ краси та дівочої вроди,
  • любисток і волошка - відданості та вірності,
  • ромашка - символ дівочої чистоти;
  • ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові;
  • хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму;
  • мак - символ печалі і смутку.

Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом.

Плести віночки — то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести і коли, як зберігати квіти у вінках.

Про віночки складали приказки:

Хто вміє віночок вити - той вміє життя любити.

Який вінок - такий голосок.

До кожного віночка в'язали кольорові стрічки.

Кольорова символіка стрічок у віночку:

  • Світло-коричнева - символ землі-годувальниці
  • Жовта - символ сонця
  • Світло-зелена та темно-зелена - символ краси і молодості, символ живої природи
  • Синя і блакитна - символ неба і води
  • Жовтогаряча - символ хліба
  • Фіолетова - символ мудрості, розуму
  • Малинова - щирості й душевності
  • Рожева- достатку
  • Біла - символ чистоти
  • Червона - символ печалі та магічності

Кріпили стрічки у такому порядку:

Посередині світло-коричнева стрічка, ліворуч і праворуч від неї дві жовті, за ними світло- і темно-зелена, далі - синя й блакитна, потім з одного боку жовтогаряча, а з другого - фіолетова, потім малинова та рожева. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На білій лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока. Якщо біла стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо тоді це символ пам'яті про померлих.

Дівчата, коли вплітали у віночок мак, одночасно мали підв'язувати до нього червону стрічку.

Люди вірили у силу стрічок.  Стрічки — обереги волосся од чужих очей. Довжина стрічок відмірювалась по довжині дівочої коси і відрізалась трохи нижче коси, щоб її сховати.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчинку подарунками, хлібом, грошима, тканиною, одежою. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди прохали бути їм за доньку. А дівчинка за повагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку.

Інформація про віночок частково звідси: http://sofiynist.donntu.edu.ua/kultura/ukr_vin.html

четвер, 14.01.2010

В Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, віночок, червона калина, мальви, чорнобривці, верба тощо. Це ми знаємо з дитинства.

А ось ще дещо цікаве, принаймні, для мене.

Пригостили коробкою житомирських цукерок, в середині коробки була така картинка:

 

На звороті картини - інформація про традиційні символи-обереги, здавна шановані в Україні. 

Ці символи-обереги зображали на картинах як на мальованих, так і на вишиваних. На жаль, фото не дуже виразне вийшло.

Тож, більш детально:

Млин - підведення підсумків, родючість.

Соняшник - подяка, вірність та стійкість духу.

Мальви - любов до рідної землі та свого народу.

Підкова - щастя та удача.

Хліб - благополуччя, достаток, гостинність, людське життя.

Глечик - повна чаша в оселі.

Півень - охорона будинку від зла, торжество добра.

Колесо - безперервне оновлення життя.

Мішок - багатство і достаток.

Мітла (до гори) - до грошей.

Кукурудза - продовження роду, згуртованість сім'ї.

Птах - чесність, єднання земного і небесного, пам'ять про пращурів.

Перець - чоловіче здоров'я.

Будинок, хата - єдність та міцність родини.

Гарбуз - родючість.

Метелик - безсмертя душі.