Шиємо сумку-переноску для … Хом’ячка

Є у дочки подарунок від хрещеного — Хом’ячок на ім’я Зірочка. Іграшковий, інтерактивний, з усілякими «прибамбасами», щоб було, де йому побігати. 
Захотілось донечці ще сумочку-переноску-ліжечко для Зірочки.

Швиденько так пошилась за годинки дві ось така сумка:

Для цікавих викладаю викрійки, хоч вони зовсім прості:

Викроїла деталі, проклеїла флезеліном:

Зшила деталі, а для більшої міцності дна підготувала і вставила у середину ось таке (не згадаю, як назвати :-)):

Ось такий вийшов  «напівфаьрикат»:

Обшила стрічкою, прикрасила квіточкою, зробила ручки — і готово.

Робота не складна і для тих, хто не має швейної машинки.

Порадуйте свою донечку чи сестричку невеличким сюрпризом.


Крош, в’язаний гачком

Зв’язала для доні отаку іграшку — смешарика Кроша:

В мультфільмах Крош виглядає так:

 

Схему для в’язання взяла отут: http://malvinka802.blogspot.com/2008/01/blog-post_28.html , за що авторці вдячна.
Можна було зробити Кроша більш веселим, з широкою посмішкою та з зубками. Власне, так я і збиралася зробити, проте Віка захотіла «просто посміхненим».
Ще додам, що «зубки» краще не в’язати, а взяти клаптик білого флісу. Виглядатиме охайніше.
Тепер доця просить ще трьох — Бараша, Піна та Кар Карича. Інші в неї є, щоправда покупні.

«Реставрація» колясок

Якось попросила мене Вікина вихователька пошити чохол на іграшкову коляску. Власне, металічний корпус був цілком нормальний, але тканинна основа коляски давно порвався.

Знайшла у себе більш-менш цупку тканину і пошила:

Як тільки віднесла, вихователька дала ще один такий самий корпус. Тож ось друга колясочка, на ній трішки по-іншому робила петлі, щоб закріпити чохол угорі, бо спинку викроїла довшу:

Виявилося, що це ще не все. Мене попрохали полагодити ще одну коляску.
Трошки іншого кольору металевий корпус, чохол зробила з такої ж тканини:

Дещо про саму роботу. Кожний чохол зшито з чотирьох елементів — два прямокутної форми для спинки та сидіння і два форми прямокутного трикутника для боків.

Шви обробляти слід так, щоб виріб мав охайний вигляд, і краї тканини були «заховані» всередину:

Вигляд тканниної основи — зшиття бокової та нижньої частин:

До корпусу чохол кріпиться зверху на петельках, а знизу на мотузочках, які можна розв’язати, щоб, наприклад, випрати.

На ремонт однієї коляски потрібно витратити десь годину-півтори часу.

P.S. З залишків тканини пошила у садочок для донечки у шафу кишеньки для різних дрібниць (менший — для резиночок, гребінця, серветок тощо, більший — для запасного одягу).
Для того, щоб кишеньки тримали форму, зверху і знизу вшиті дерев’яні палички (для суші :-)):

 

Тож не поспішайте викидати таку іграшку, спробуйте її полагодити, або ж віддайте тому, хто може це зробити. І чиїсь дітки нею ще пограються.

 

Викрійки будинка — моркви і його мешканців

Ось нарешті дійшли руки викласти викрійки моїх вуханів з будинком — морквочкою.
Знайшла ці викрійки колись в інеті, нажаль, не знаю, де саме.
Гадаю, що має бути ще один листочок зі схемами викрійки, але в мене лише три сторінки.
Я їх взагалі не друкувала, а просто від руки намалювала дещо схоже і зробила, як уявляла.

У якості білої тканини для зайчиків найкраще підходить фетр, але білого фетру в мене не залишилось. Тож використала те, що було — невеличка дитяча маєчка (колись синуля носив), посаджена на флізелін. Дві частини зайчиків зшивались зигзагом з використанням спеціальної оверлочної лапки та коротким кроком стіжка. Ось фото послідовності виготовлення зайчика:

Кілька слів щодо пошиття будиночка. Найкраще взяти міцну, але не жорстку, пальтову тканину. У мене її не було, тож я використали звичайний ситець,  також «посаджений» на флізелін. Крім того, зсередини будиночок — білий — біла тканина, також на флізеліні. Моя морквочка пошита з 5-ти подвійних (зшитих попередньо разом — помаранчевої та білої) частин , хоча можна взяти і 4 частини.

Робота не складна, її легко може виконати будь-хто.
Трішки уяви, жменька посидючості та море бажання — і у Вашого малюка будуть ексклюзивні зайчики.

Викрійки до сумки — машинки

Вирішила поступово перенести до блогу «Рукавичка» пошиті мною ігри та іграшки з блогу «Первые ласточки».

Поки що в «Ласточках» буду описувати функціонал іграшок, як ними гратися і т. ін., а тут викладатиму викрійки, ділитимуся «секретами» виготовлення іграшок, і т. ін.

Тож про сумку — машинку.

Отака вийшла у мене іграшка сумка — машинка (вигляд з обох сторін):

Детальніше роздивитися сумку — машинку можна тут — http://swallow.blox.ua/2010/03/Sumka-mashinka-dlya-malchika.html.

Власне, отак виглядає викрійка основи іграшки:

Це викрійки віконечок та дверцят машинки:

Це викрійки — колеса, прозорих кишень, які «ховаються» за великим вінком та дверцятами, а також кишені -«багажника»:

А це велика кишеня сумки, зачиняється на замок — блискавку:

Розмір — на Ваш особистий розсуд. Для орієнтування можу сказати, що розмір іграшки — 28 х 37 см. Якщо потрібно — можу вказати і розміри деталей, хоча це річ не принципова.

Послідовність виконання робіт:

1. Готуємо віконечка —  зшиваємо з двох частин, кожна з яких укріплена флезеліном, обшиваємо стрічкою. Взагалі, на флезелін можна і варто «садити» усі деталі машини, окрім хіба деталей з фетру тощо.

2. Дверцята зшиваємо з двох частин, всередину вставляємо для утримання форми поролон.

3. Віконечка та дверцята пришиваємо до основи іграшки.

4. Пришиваємо прозорі кишені, оброблені стрічкою, за дверцятами та великим вікном.

5. Шиємо кишені — маленьку та велику. У велику вшиваємо застібку — блискавку.

6. Робимо у основі отвір «бензобаку» і вшиваємо «бензобак». (Я використала кришечку та верхню частину звичайної пластикової пляшки. Закріпила так, щоб ця штукенція не виймалася. Я обшивала її тканиною: по-перше, можна тепер ховати будь-що у маленьку кишеньку, по-друге, легше закріпити до основи.)

7. «Збираємо» іграшку: зшиваємо по споду  дві частини основи між собою, лишаючи отвори для кишень. Вивертаємо виріб «лицем» наверх.

8. Вставляємо в середину сумки — машини якійсь поролон або флексику або ще якийсь матеріал для того, щоб виріб тримав форму. Можна для надання об’єму трохи «набити» іграшку синтепоном чи чимось схожим.

9. Вшиваємо кишені — велику на застібці — блискавці, та меншу — «багажник». Коли вшиваємо велику кишеню — не забуваємо пришити і «ручки» сумки.

10. Готуємо колеса. Робимо петельку в колесі, щоб його можна було досить вільно (без сили) відстебнути -пристебнути. Пришиваємо ґудзики.

11. Прикрашаємо аплікаціями тощо.

Щодо тканин, то можуть бути використані будь-які, окрім хіба занадто «сипучих» та тонких. Краще, звичайно, брати натуральну тканину, бо це ж таки іграшка для малюка і її приємніше торкатися, та й шити натуральні тканини легше.

Натхнення Вам! Зробіть щось цікаве своїм малюкам своїми руками.

P.S. 11.05.2010 За цією викрійкою пошила ще одну сумку — машику для дівчинки — http://swallow.blox.ua/2010/05/Sumka-mashinka-dlya-devochki.html.